Дельфінотерапія – це один із видів анімалотерапії, який, як стверджується, допомагає дітям з фізичними та психічними захворюваннями. На сьогоднішній день існує безліч суперечок та проведено кілька десятків досліджень на тему ефективності даного методу лікування. У сьогоднішній статті спробуємо розібратися, як дельфіни допомагають дітям.
У чому полягає суть лікування за допомогою дельфінотерапії?
Дельфінотерапія включає плавання дитини та її гру з дельфінами в басейні протягом декількох сеансів. Вважається, що це метод позитивно впливає координацію рук, і навіть розвиває вербальні реакції. Також ефективність методу нібито обумовлена контактом з дельфінами та ультразвуком, що випромінюється цими тваринами.
Наразі розроблено безліч різних варіантів дельфінотерапії для дітей, починаючи від простого спостереження дитиною за дельфіном та закінчуючи взаємодією з ним у воді. У різних фахівців розрізняються теорії про те, як взаємодіють діти та дельфіни. Тривалість та частота занять варіюються залежно від програми. Деякі терапевти проводять сеанси протягом тижня, двох тижнів чи місяця.
Правда чи міф?
Одним із засновників дельфінотерапії є Девід Натансон. Вчений ніколи не намагався довести терапевтичний ефект ультразвуку. Він ґрунтував ефект дельфінотерапії на припущенні, що труднощі у навчанні у розумово відсталих дітей та дітей з іншими важкими формами інвалідності пов’язані з труднощами концентрації уваги, а не з нездатністю обробляти інформацію. «Плавання з дельфінами може покращити їхню концентрацію уваги і підвищити їхню мотивацію до навчання», – стверджував Натансон. Він розглядає дельфінотерапію не як чудодійні ліки, бо як доповнення до традиційних форм терапії. (Nathanson et al., 1997).
Щоб довести ефективність дельфінотерапії при аутизмі, синдромі Дауна, ДЦП та інших захворюваннях, Натансон провів кілька досліджень. В одному з них (1997) він порівняв ефективність 2-тижневої дельфінотерапії з 6-місячною традиційною терапією. У дослідженні взяли участь 47 дітей, які мають перераховані раніше захворювання. Перед початком дельфінотерапії кожна дитина протягом 6 місяців проходила традиційну терапію. Досліджувані діти були поділені на дві групи. У групі I терапевтичною метою було поліпшення рухових навичок, а групі II – поліпшення вербальних навичок.
Результати занять із дельфінами для дітей виявилися вельми оптимістичними. У І групі дельфінотерапія для дітей із ДЦП надала позитивну динаміку на 71%. Після закінчення дослідження діти змогли покращити свої рухові навички. У ІІ групі своє перше слово сказали 57% дітей.
Незважаючи на такі позитивні показники, це і подальші дослідження як Натансона, так і інших учених критикують за рахунок методологічної складової досліджень. Вчені спробували розвіяти оптимізм, мотивуючи це тим, що дитина, просто спілкуючись із дельфіном, отримала новий досвід. Слід також врахувати, що багато сімей приїхали на терапію з різних куточків світу. Таким чином, діти здобули багато нового досвіду: подорож у нове місце, проживання у готелі, спілкування з іншими дітьми. Все це могло сприяти вдосконаленню.
Незважаючи на критику якості проведених раніше досліджень професор Католицького університету Валенсії, Назарет Ернандес Еспесо підтверджує користь дельфінотерапії для аутистів. Свою доповідь вона опублікувала у виданні Anthrozoös. «Дельфінотерапія може призвести до покращення в таких сферах, як соціальна взаємодія, покращити мовні та комунікативні навички, а також зменшити поведінкові проблеми та стрес», – стверджує професор Еспесо.
Чи лікує ультразвук?
Щоб зрозуміти, як лікують дельфіни, і чи мають загалом вони цю здатність, звернемося до фізики. Ультразвук – це звукові хвилі з частотами вище за діапазон людського слуху. Вони впливають на організм людини з відповідною інтенсивністю та частотою. Механізми дії ультразвуку можна поділити на кілька типів. Головним з них є тепловий вплив – акустична енергія, що поглинається тканинами, перетворюється на тепло.
Ультразвук використовується у медицині вже кілька десятиліть. Область його застосування широка, проте ці властивості не здатні вплинути на психічні розлади чи розумову відсталість. На жаль, вплив ультразвуку у дельфінотерапії при ДЦП, аутизмі, синдромі Дауна та інших захворюваннях не доведено науково.
Недоліки дельфінотерапії
Потрібно враховувати, що дельфіни можуть бути агресивними навіть по відношенню до дітей. Нещодавнє дослідження показало, що половина з більш ніж 400 осіб, які професійно працювали з морськими ссавцями, зазнали травм, а учасники програм дельфінотерапії отримали ляпаси та укуси. На жаль, цей нюанс також варто передбачити, віддавши дитину на дельфінотерапію.
Чи варто вибирати дельфінотерапію?
На це запитання кожен має відповісти сам собі.
Через роки Девід Натансон дійшов висновку, що від дельфінотерапії слід відмовитись. У 2007 році він опублікував результати дослідження, в якому порівняв ефективність терапії за допомогою живого та штучного дельфіна.
Для цілей дослідження було створено штучний дельфін. У дослідженні взяли участь 35 дітей з різними захворюваннями, у тому числі з ДЦП, з аутизмом та розумовою відсталістю. Кожна дитина брала участь у заняттях з живими дельфінами, що плавають у їхньому природному середовищі (у бухті), та заняттях зі штучним дельфіном у басейні. З отриманих результатів Натансон зробив висновок, що штучний дельфін мотивований до навчання так само, як і справжній дельфін. А в групі дітей з глибокими порушеннями він навіть мав певну перевагу.
Як би там не було, ми не повинні скидати з рахунків думку про те, що контакт із тваринами корисний. А чи варто покладатись на цей метод терапії – вибір за вами.
