Для всіх дітей цілком нормально мати певні страхи у якийсь період свого дитинства. У міру того, як дитина більше дізнаватиметься про світ, деякі речі для нього можуть стати лякаючими. У цій статті ми розповімо про дитячі страхи та шляхи їх подолання.
Коли страх є проблемою?
Страх – цілком нормальна частина дорослішання. Це ознака того, що дитина починає розуміти світ. З часом і досвідом він зрозуміє для себе, що речі, які здаються жахливими, насправді не такі страшні. Важливо пам’ятати, що страхи у певному віці цілком доречні і аж ніяк не є ознакою ненормальності.
Причини дитячих страхів відповідно до віку
Психологи та психотерапевти по всьому світу розрізняють основних 6 страхів, які блокують розвиток дитини:
- Страх втрати життя;
- Страх втрати статусу;
- Страх невпевненості у майбутньому;
- Страх безпорадності;
- Страх втрати спільності;
- Страх несправедливості.
Однак, враховуючи особливості дитячої вікової психології, ці страхи можуть змінюватись, тобто з’являтися як раніше, так і пізніше. Нижче наведемо приклади найпоширеніших дитячих страхів за віком.
Немовлята та малюки
Нервова система новонароджених ще дуже вразлива. Тому в цьому віці причинами виникнення дитячих страхів можуть бути гучні звуки чи різкі рухи. Наприклад, гуркіт грому, звук пилососа, блендера, фена, повітряних куль, що лопнули, сирени, зливу води у ванні, швидке вкладання в ліжечко і багато інших лякаючих факторів.
Також діти дуже бояться чужих людей. До 6-8 місяців у дітей формується тісний зв’язок із тими, хто про них піклується. Вони відрізняють своїх батьків від інших не лише за зовнішніми ознаками чи голосом, а й за фактором психологічної прихильності. Для багатьох немовлят незнайомці вважаються всі, крім їхніх батьків. Чужі люди повинні рухатися в компанії немовляти дуже обережно. Малюки дуже чутливі до свого особистого простору і будуть легко налякані будь-ким, хто швидко та несподівано увійде до кімнати.
Дошкільнята
Уява дошкільнят безмежна. У віці їм важко відрізнити фантазію від реальності. Тому страшні звуки, хеллоуїнські костюми, привиди, відьми, монстри та інші містичні речі можуть стати основою страхів у дітей дошкільного віку. Більше того, контент, який малюки бачать з екрану телевізора, комп’ютера або читають у книгах, може підживлювати їх і без того живу уяву і перетворюватися на страшні сни. Це може викликати нічні страхи у дітей, зокрема страх темряви.
До 5-6 років діти можуть виявляти сильну реакцію на розлуку з батьками. Малята починають усвідомлювати, що у світі існує безліч небезпек. Тому, бажання уникати школи або ночівлі, наприклад, у бабусь і дідусів, є цілком зрозумілим аргументом для малюків.
Школярі
У міру дорослішання психологія дитячих страхів набуває інших фарб. Яскравим прикладом цього є страх бути незрозумілим або навіть знехтуваним однолітками. Це тим, що школярі починають залежати від громадської думки.
Ще одним вагомим страхом дітей цього віку є втрата близької людини чи вихованця. Це пов’язано з тим, що діти починають розуміти, що смерть у якийсь момент зачіпає кожного і що вона необоротна.
Підлітки
Проблема дитячих страхів, які були описані вище, може все ще зберігатись у підлітковому віці. У міру дорослішання практично кожна дитина починає відчувати страхи, пов’язані зі школою та складання іспитів. Думки про благоустрій подальшого життя супроводжуються занепокоєнням, адже діти хочуть досягти успіху у своїх планах і втілити свої мрії в реальність.
Також страхом сучасних підлітків може стати інформація зі ЗМІ, яку діти часом можуть сприйняти за свій рахунок. Чим більше часу вони проводять у соціальних мережах, тим частіше вони чутимуть про погані новини і дійдуть висновку, що ризик того, що це станеться з ними, вищий, ніж він є насправді.
Чи завжди страх є нормою?
Наведемо ознаки того, що страх може бути чимось більшим:
- Нав’язливий неспокій. Є основою невротичних страхів дітей. Це виявляється у тому, що дитина зациклюється на об’єкті свого страху, часто думаючи або говорячи про нього, навіть коли об’єкта страху немає поблизу. Наприклад, малюк страшенно турбується за кілька місяців до наступного візиту до стоматолога.
- Страхи, які обмежують здатність дитини радіти життю або брати участь у діяльності. Хорошим прикладом стане низка соціальних страхів підлітків: відмова піти на екскурсію до парку через те, що там багато незнайомих людей або відмова виходити на вулицю через страх засудження його зовнішності сторонніми та багато інших.
Психологи пропонують наступні корисні поради для батьків у боротьбі з дитячими фобіями: методику глибокого дихання, застосування іграшок антистрес, перемикання уваги на хобі. Якщо тривожність зберігається навіть на тлі цих відволікаючих факторів, значить настав час звернутися до фахівця.
Коли звертатись за допомогою?
Якщо панічний страх у дитини:
- Не проходить протягом тривалого часу;
- Викликає напад істерики;
- Викликає фізичний дискомфорт, наприклад, головний біль, прискорене серцебиття, задишку, запаморочення або нудоту
Все це може свідчити про наявність тривожного розладу, що має піддаватися корекції у фахівця. Це може бути психолог, психіатр, який має досвід роботи з дітьми та підлітками з проблемами тривожності. Важливо знайти професіонала, котрий використовує когнітивно-поведінковий підхід до лікування. Залежно від етіології дитячих страхів, які вони за природою зокрема, терапія може тривати кілька місяців, рік чи більше.
У рамках цієї статті ми розповіли вам про денні та нічні страхи у дітей, приблизний вік їх виникнення та грань між нормою та патологією. Прислухайтеся до вашої дитини, адже часом люди можуть проносити страх через все життя, а вирішення проблеми виявляється набагато простіше!
Вас також можуть зацікавити інші статті:
