Ви – щасливі батьки, що мають прекрасного сина чи донечку і мріють про другу дитинку. Ба більше, ви вже знаєте про поповнення у родині. Як же розповісти цю радісну новину первістку, аби забезпечити прийняття ним малюка і вибудувати стосунки дітей у любові та піклуванні один про одного? Для цього необхідна підготовка.
Ревнощі – її причини та прояви
Народження маляти – стрес для старшої дитини, який може викликати психологічну травму. Однин із досить серйозних її проявів – так званий «синдром відкату». Дитина втрачає раніше набуті навички – вимагає соску, перестає користуватися горщиком чи унітазом, самостійно не їсть. Таким чином намагається стати знову маленькою, аби тато і мама приділяли їй стільки ж уваги, скільки і новонародженому.
Це не забаганки чи вередування, а дійсно серйозна проблема, яку доведеться вирішувати із залученням спеціаліста. Також можливі істерики, грубість, непослух. Це ревність.
Хоча таким проявам можна запобігти, вчасно підготувавши первістка до знаменної події.
Як розпочати розмову
Практично всі батьки хвилюються і не знають, як же розповісти дитині, що невдовзі вона буде носити горде ім’я старшого братика чи сестрички. Варто зазначити, що таку розмову в ідеалі краще проводити ще на стадії планування поповнення.
Довірливі розмови у спокійній обстановці можуть бути до прикладу на такі теми:
- и має ваша дитина друзів, у яких є молодші братики та сестрички;
- чи подобається старшим бавитися з молодшими;
- чи хотіла би ваша дитина гратися з малечею;
- чи є у вашого первістка друзі, що мають старших братів/сестер і як складаються їх стосунки.
І головне питання – як поставиться ваш первісток до появи у родині ще однієї маленької людинки. Для молодших дітей перспектива отримати товариша по іграм досить райдужна. Для більш старших – це усвідомлення того, що доведеться поступитися якоюсь частиною свого комфорту, усталених звичок і отримати певні нові обов’язки.
Сімейна підтримка – запорука щастя
Поява нового члена родини – відповідальність кожного. Тому розмову про появу малюка повинні проводити як мама, так і тато. Особливо якщо старший – хлопчик. Для маленького мужчини розмова з татом «на рівних» завжди є предметом гордості за довіру і серйозне ставлення, що викликає відповідну свідому поведінкову реакцію.
Під час таких розмов необхідно враховувати не лише стать, але і вік первістка. Бесіди мають бути неодноразовими, у довірливій, майже інтимній атмосфері.
- Для малюків віком до 5-6 років краще побудувати розповідь, використовуючи мультики чи дитячі фільми, де у головного героя є молодші братики чи сестрички. Казкотерапія – чудовий проективний спосіб, проте він потребує досить серйозної підготовки, так як проекція має бути правильною. Та і розповідь про вагітність і пологи в такому віці має бути обов’язково, але з урахуванням доступності и допустимості інформації.
- З дітлахами віком до 10-12 років відверта розмова, але не вдаватися у фізіологічні подробиці. Основний меседж – мати брата чи сестру дуже круто, адже це сама рідна і близька людина на все життя. Крім того, обов’язково підкреслити, що старша дитина не залишиться без уваги і любові батьків, адже вона першою з’явилася у сім’ї і зайняла своє місце у серці мами і тата.
- Підлітків варто сприймати як рівню і розмовляти з ними відповідно. Зазвичай, при довірливих стосунках, діти в такому віці дуже добре розуміють батьків і у багатьох питаннях підтримують. Головне – не порушувати занадто сильно їх особисті кордоні і залишити недоторканною максимальну зону комфорту. Хоча пояснити, що дечим доведеться поступатися заради сімейного щастя і затишку у домі.
Головне – пам’ятати, що з появою немовляти у домі увага і час для старшої дитини мають залишатися у достатній кількості. Тоді між дітлахами не виникатимуть суперечки за любов батьків. І вони виростуть рідними не лише по крові, але і духовно.
