Досить часто батьки перебувають у розпачі через те, що дитина втрачає інтерес до іграшок. Найчастіше це стосується ігрових реквізитів, які виступають у вигляді головоломок – дитина зрозуміла принцип і, відповідно, втратила інтерес. Естетична привабливість також може погасити потяг дитини до улюбленої плюшевої тварини. Сьогодні розберемося, чи варто одразу бігти в магазин за новими іграшками або ж можна дати другий шанс існуючим.
Скільки у дитини має бути іграшок?
Немовлятам, як правило, достатньо мати в резерві кілька брязкальців, оскільки їм цікавіше отримувати увагу від дорослих. У міру свого дорослішання малюки починають залучатися до ігрового процесу поодинці – досліджуючи цей світ в ігровій формі. Саме цьому етапі і відбувається проблема втрати інтересу до старих реквізитів для гри.
Проведені дослідження Університетом Толедо (США) показали, що дітям у резерві не обов’язково мати велику кількість ігрових предметів. Суть експерименту полягала в наступному: дітям від 1,5 до 2,5 років давали на вибір 4 або 16 ігрових реквізитів. Вчені стежили за ігровим процесом дітей та зазначали, яка кількість іграшок буде задіяна. Результати показали, що діти, які грають лише з 4 предметами, продемонстрували велику зацікавленість до цих іграшок.
Керівники дослідження дійшли такого висновку: «Мінімальна кількість іграшок допомагає малюкам краще сконцентруватися на цьому предметі. Таким чином діти здатні виявити свою творчу фантазію та відкрити іграшку для себе з іншого боку».
Це, звичайно, не означає, що дитину потрібно позбавляти радості покупки нових іграшок – адже в міру дорослішання малюк повинен відкривати для себе світ за допомогою нових забав. Щоб не вестися на повідку у дитини і не розбалувати її, давайте розберемося, як зберегти інтерес дитини до її старих іграшок.
Як правильно міняти іграшки?
Мистецтва чергування іграшок може навчитися кожен з батьків. Їх можна змінювати один одним щодня чи щотижня – все залежить від типу ігрового реквізиту. Єдиний нюанс полягає в тому, що дитині слід залишати іграшку на такий термін, щоб вона мала достатньо часу повністю вивчити її функціональні можливості, але при цьому не згас до неї інтерес. Як правило, тиждень – оптимальний термін для вивчення іграшки дитиною. Деякі предмети заслуговують на більш тривалу увагу. Наприклад, конструктор: залежно від складності споруди, дитина може виявляти інтерес до цього виду дозвілля тижнями. Дайте дитині повністю спорудити будинок, а потім відкладіть конструктор на деякий час. Після невеликої перерви дайте деталі знову – дитина може запропонувати зовсім інший підхід до зведення об’єкта.
Чи потрібно ховати від дитини іграшки, що ротуються?
Дуже важливо, щоб дитина не знала про місцезнаходження іграшок, що підлягають чергуванню. Інакше сенсу від такої ротації не слід очікувати. Створіть певну зону з контейнерами, сортуючи іграшки за призначенням або будь-яким зручним для вас принципом. Якщо дитина прив’язана до якоїсь іграшки особливим чином, не слід її прибирати в потаємне місце. Коли йдеться про якийсь електронний предмет, який може викликати залежність, з дитиною слід домовитися про проведення часу з нею.
Який тип іграшок можна не чергувати?
Існує категорія ігрових реквізитів, які можуть залишатися у вільному доступі для дитини на постійній основі. Це може бути ляльковий або кухонний набір, ферма, театр або дитяча коляска. Ця категорія іграшок має на увазі прояв дитиною фантазії, а, відповідно, розвиток творчих здібностей. Залучаючись до ігрового процесу, малюки розвивають мовні та комунікативні навички, вивчають назви предметів та набувають інших здібностей, залежно від типу іграшки. Тому, ретельно аналізуйте те, що ховатимете від дитини.
Чи потрібно обговорювати ротацію іграшок із дитиною?
Безперечно, дитині важливо пояснити значущість обраної стратегії. Більше того, слід обговорити графік чергування іграшок, який влаштовуватиме і вас, і дитину для подальшого уникнення конфліктів на цьому ґрунті. За основу стратегію ротації іграшок рекомендується брати з дитинства. Таким чином, дитина звикне до того, що це правило діє у вашій сім’ї, а момент очікування тієї чи іншої іграшки буде підігрівати до неї інтерес – у дитини навіть не виникне думки попросити вас про покупку чогось нового.
Чому прихильність до іграшки важлива?
Наведемо кілька аргументів на користь мінімалізму серед ігрових реквізитів:
- Концентрація уваги. Коли в житті дитини з’являється дуже багато іграшок, її увага починає розпорошуватися. Дитина перестає повною мірою цінувати даний йому достаток. На жаль, ця модель поведінки проектується і на особисті предмети дитини в міру її дорослішання.
- Виявлення турботи. Коли у дитини занадто багато іграшок, вона нехтує ними з погляду: “ця зламалася, буде інша”. Розпещеність іграшками не навчить дитину цінувати те, що їй дається. Зараз це стосується іграшок, а потім торкнеться серйозніших речей.
- Винахідливість. Мінімалізм в іграшках просто змушує дитину шукати нові способи взаємодії з ними. Навіть якщо іграшка вийшла з ладу, дитина, знаючи, що нічого нового батьки запропонувати не зможуть, почне шукати спосіб її реанімувати.
- Викорінення егоїзму. Постійне постачання дитини новими іграшками призводить до розпещеності. Дитина, користуючись слабкістю старшого, почне й у майбутньому «вити мотузки» з батьків.
Тому можна зробити висновок про те, що достаток іграшок – це міф про всебічний розвиток дитини.
Ми постаралися вам надати ефективний спосіб зберегти інтерес дитини до її старих іграшок шляхом чергування. Пам’ятайте, що кількість іграшок не відображається як ігровий процес.
